Дрогомишль

Дрогомишль — село Яворівського району Львівської області, за 2 км від державного кордону з Польщею.

У селі можна оглянути дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці 1921 року, їдучи на Немирів чи на Грушів (див. статтю)

Не типова для дер. церков Львівщини велика баня

Чайковичі

Чайковичі — доволі велике село за 8 км від Рудок, як їхати на Погірці. У селі варто огля

нути закинуту філіальну святиню парафіяльного костелу Святої Родини в Погірцях.

Костел знаходиться при дорозі — великих розмірів, збудованої з червоної цегли.

По зовнішньому виду, а особливо по інтер’єру наштовхуєшся на висновок, що над цією святинею добряче познущались в радянський час.

А під словом «познущались» я мав на увазі, ось це…

І як людям приходить в голову використовувати святині під господарські потреби? Жах...

В Чайковичах (також при дорозі) є дерев’яна церква Св. Івана Хрестителя 1842 року.

І старий надгробок на цвинтарі…

28.11.09

Погірці

Погірці — село за 11 км на схід від Рудок. Перша письмова згадка про Погірці відноситься до 1357 року.

У 1896 році у Погірцях постала філіальна мурована каплиця Святої Родини, а 1906 року — парафіяльна експозитура. Існуючої маленької каплиці, що набула статусу парафіяльної святині, вже було недостатньо для задоволення духовних потреб понад тисячі вірних з Погірців та Чайковичів. У 1931-1932 рр. проект нового костелу розробив Лаврентій Дайчак, будівництво храму поруч зі старою каплицею, яку пізніше розібрали, розпочали у 1935 р., а 1937 р. новоспоруджений костел освятили.

Парафія Рудки, Самбірський деканат

Костел в Погірцях вражає не стільки архітектурною вираженістю, скільки своїми розмірами.

Після 2 Світової війни останній парох о. Осикович (Львівська Архідієцезія Латинського Обряду — прим. автора) виїхав до Польщі разом з частиною костельного майна. Через деякий час парафіяльний храм у Погірцях закрили, його будівля використовувалась у якості кінотеатру, технічної майстерні. На початку 90-тих років місцевим римо-католикам повернули спочатку верхню частину святині, а потім повністю, після чого були проведені часткові реконструкція та реставрація костелу.

У Погірцях крім костьолу є ще на що подивитись, зокрема на два мурованих храми, біля одного з яких є дерев’яна дзвіниця.

Дорога до храму проходить повз місцеве кладовище, на якому варто оглянути старі надгробки та стару занедбану капличку.

Із записів архієпископа Йоана Соліковського відомо про існування каплички у селі Погірці.

Каплиця розташована при дорозі на старій частині цвинтаря, побудована з червоної цегли з цікавим завершенням переднього фасаду, з правого боку з вибитим вікном.

В інтер’єрі невеликий — тетрапод.

Гарно…

До Погірців найкраще добиратись від Рудок; можна електричкою до ст. Рудки, далі на маршрутку до Погірців, які часто курсуютьу цьому напрямку, а для тих хто любить подорожувати пішки — можна проойтись до Погірців, а по дорозі огянути ще цікаі пам’ятки.

Рудки

Рудки — невелике містечко Самбірського раойну, кількість населення якого складає близько 5000 мешканців. У місті залишилося декілька визначних пам’яток архітектури та історії, тісно пов’язаних з історією краю.

Датою заснування містечка Рудки вважається 1462р., проте згадується це поселення ще у 14 столітті. Назва «Рудки» походить від покладів глини рудого кольору, яка раніше активно використовувалась у будівництві.

У центральній частині містечка знаходиться величний мурований римо-католицький костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований у 1728 році у стилі бароко.

Вид збоку

Старе фото костелу (взяте з путівника «Ziemia lwowska»)

Старе фото костелу

Рудківський костел у 2003 році піднесений до гідності Санктуарію, про що свідчить табличка на фасаді костьолу.

У храмі зберігається написана у 17 столітті копія чудотворної ікони Божої Матері. Оригінал ікони знаходився тут до кінця Другої Світової війни і був вивезений у Польщу, а саму ікону церкві подарував місцевий магнат Єжи Чурилла. З 1762 року храм мав 12 вівтарів, ось один із них який мені вдалося зафіксувати — вівтар Божого Милосердя:

В підземеллях костьолу похований відомий діяч польської культури О.Фредро.

Біля костьолу знаходиться оборонна дзвіниця збудована у 1735-1736 рр. Надзвіниці костелу зберігся годинник, подарований королем Польщі Яном Третім Собеським, — друга половина 17 століття.

В Рудках є ще дві муровані церкви — але загальної цікавості вони в мене не викликали; хіба що можна ще подивитися «мініатюрну» ратушу 19 ст.

І мене ще зацікавила ось така кам’яничка, типова для центральної частини міста Львова.

Рудки я б порівняв з Куликовим (Жовківський р-н), але вони мені сподобались більше — цікавий і старовинний костел, центр містечка, гарні околиці — роблять Рудки приємними для відвідування краєзнавцями.

28.11.09

Борщовичі

Однією з найцікавіших місцинок поблизу Львова є село Борщовичі, що розташувалось біля залізниці Львів-Золочів. У Борщовичах можна побачити таке феноменальне диво:

Це диво називається  — костело Введення Пресвятої Богородиці збудований 1898 року (теска костелу в Грушеві). На сьогодні костел використовується як церква. Щось подібне на Львівщині важко знайти.

Ще у Борщовичах знаходиться доволі симпатична дерев’яна церква Пресвятої Трійці 1922 року.

Не дуже стара, але дуже класна

Борщовичі варто відвідати, прнаймі через цих дві пам’ятки.

17.06.09

Домініканський костел

Домініканський костел — одна з найвідоміших сакральних пам’яток Львова. Він був споруджений у 1748 році в стилі рококо на кошти польського гетьмана Йозефа Потоцького за проектом відомих архітекторів Яна де Вітте та Мартина Урбанека. Усередині храму знаходиться 18 фігур католицьких святих, у вівтарній частині — розп’яття 1397 року створення, надгробки представників магнатських родів, виконані відомим скульптором Бертелем Торвальдсеном. Головний вівтар був створений у 1766 році скульптором Себастіяном Фесінгером. На фасаді храму знаходиться знак домініканців, «Господніх псів» — собака з палаючим факелом у зубах.

На куполі костелу є напис латинськими літерами. Переклад латинського тексту звучить як «Єдиному Богу честь і хвала!»

Ратуша у Львові

Центральною спорудою львівського Ринку є велична будівля ратуші, що має доволі давню історію. Ратушу, вірогідно, було збудовано у 1372-1378 роках, а перша письмова згадка про неї належить до 1381 року.

Сучасна мурована будівля походить з 1851 року. Вежа львівської ратуші прикрашена годинником, що був виготовлений у Відні в 1851 році. Перший же годинник з’явився на львівській ратуші ще в 1404 році. Висота ратуші — 65 м.

Новий Яр

Їдучи по дорозі до Шкла можна відвідати село Новий Яр, тут можна подивитися дерев’яну церкву Святої Параскеви П’ятниці, зведену в 1748 році (за іншими даними 1516 році). У Новому Яру проживає лише близько 60 мешканців.Дуже цікава, її варто побачити

Грушів

На захід від Немирова, серед мальовничих лісів, сховалося невелике село Грушів. У селі варто оглянути дві цікаві і давні пам’ятки архітектури. Першу з них, а це симпатичний костельчик видно вже з дороги до села. Святиня в Грушеві

Святиня в Грушеві збудована в 1898 році і являється філіальною каплицею парафіяльного костелу Пресвятої Трійці в Немирові. Розташоване вона досить цікаво — на краю села, від самого повороту в село до неї йти ще близько 20 хвилин.Костел збоку

Костел перебуває в досить в доброму стані — сигнатурка ще на місці, правда повибивані вікна і вхідні двері.

Від костелу дуже добре видно дерев’яну Михайлівську церкву.

Мені особисто костел в Грушеві дуже сподобався, я не очікував побачити святиню такої цікавої і рідкісної архітектури. Аналоги можна провести з каплицею в Горпині , правда Грушівська більших розмірів і цікавішої побудови фасаду. Загалом костел заслуговує того аби його відвідати.Святиня в Грушеві - вид ззаду.

Ось ще деякі світлини:

Костел ззаду

А ось це дорогою назад — наче поринаєш в часи давньої історичного минулого…Симпатично бруднувато...

Після костелу пройшовши сільською вуличкою можна подивитися давню деревяну церкву з дзвіницею  національного значення яка збудована у 1715 році.

Грушів сподобався!!! Ще одна цікаві місцинка Яворівщини відкрита!!!

І ще одне коли будете їхати сюди, не забудьте паспорти, мене двічі по дорозі зупиняли.

Дернів

Дернів — село Кам’янко-Бузького району Львівської області. Це село відоме завдяки своїй гонтовій Микитинській церкві. Перша письмова згадка про Дернів належить до 1550 року. Церква в Дернові збудована у 1666 році і є непересічною пам’яткою архітектури галицької школи. Церква збудована із сосни і має гонтовий дах.

Церква значно постраждала за часів радянської влади : від інтер’єру нічого не залишилось. Зараз вона перебуває в аварійному стані і потребує негайного реставраційного ремонту.