Стара Сіль

За деякими джерелами смт. Стара Сіль засноване в кінці IX — на початку X ст. як сторожовий пост. Першу писемну згадку пов’язують з літописним повідомленням про город Солей у 1254 р. У 1421 р. село отримало Магдебурзьке право, назву Зальцборк і належало до королівських володінь.

Якщо добиратись до Старої Солі зі сторони Хирова, до першою пам’яткою яка вас зустріне буде дерев’яна церква Воскресіння Господнього XVII ст. На сьогодні храм зазнав значного осучаснення.

Забігаючи наперед, скажу що всі «забутки» селища знайти не важко.

Дерев’яна церква є пам’яткою архітектури національного значення.

Всередині храму. Іконостас.

Головну принаду Старої Солі — Михайлівський костел довго шукати неприйшлося, адже знаходиться святиня в центрі селища при дорозі.

Римсько-католицька парафія в Старій Солі повстала в XV ст. Ще перед утворенням парафії в 1365 році було збудовано каплицю св. Анни (самим королем Казимиром Великим!). У 1469 р. до неї добудували дерев’яний костел. У 1613 р. каплицю перебудовано завдяки фундації Г. Мнішха. В 1660 р. закінчено будівництво нового костелу, на місці дерев’яного, що був спалений козаками в 1648 р. Старосільська святиня значно потерпіла від воєнних дій 1914 р. Ремонт розпочатий в 1922 р., проведено за планом львівського архітектора Б. Віктора та інженера М. Кочура. Святиня служила вірним до 1963 р., згодом замкнена і використовувалась як магазин. За радянської влади храм закрили на поч. 60-тих років, розмістивши в ньому склад мінеральних добрив. В 1970-тих роках пожежа знищила дах костелу і випалила середину храму. Нині триває реставрація давнього храму. Римо-католики, очевидно, послуговуються цвинтарною каплицею (фото в кінці статті).

Сильно пошкоджений під час 1-ї Св. війни, відреставрований у 20-30 тих роках XX ст.

Сфотографувати костел повністю (так щоб вліз в кадр) справжня мука, особливо з фасаду. Тож довелося попроситися на город до місцевого дядька щоб зробити це фото.

Михайлівський костел розташований в центрі села.

Реставрацію Михайлівського костелу поблагословив тепер вже блаженний пам’яті Папа Йоан Павло II в часі перебування з візитом в Україні 26.06.2001.

Декорація і архітектурні елементи (капітель, скульптури, тощо) костелу в Старій Солі здивують і вразять будь-кого.

Каплиця Св. Анни вік якої сягає з XIV ст.

Цікавими для огляду є скульптури святих Євангелістів.

Вхідні двері до підземелля біля костелу; сміливці можуть спробувати спуститися туди…

Біля святині (на південь) є невелика мальовнича дзвіниця, яка виконує функцію надбрамної вежі. Збудована правдоподібно в XVIII ст. На другому ярусі дзвіниці влаштоване дерев’яне підсябиття.

Після перебудови на поч. XX ст. за проектом архітектора Броніслава Віктора костел втратив оборонний характер + до того внаслідок пожежі (точніше внаслідок гасіння пожежі), до розчину якого було добавлено солянку; хімією було значно пошкоджено стіни святині, вони ввібрали багато вологи, що утруднює процес реставрації святині, яка триває вже не один рік. Але будем сподіватися що з часом цей не без перебільшення прекрасний костел будуть використовувати в цілях культу.

Після оглядин костелу, бічною вуличкою можна пройти до вілли «Анни» та дерев’яної церкви, яку деякі дослідники вважають найстарішою на Львівщині.

Вілла «Анна» збудована в 1911 році. Зараз у ній неврологічний диспансер.

Ще одна дерев’яна церква Старої Солі — Параскеви П’ятниці збудована у 1440р. на місці давнішої 1263р. (дослідник М. Драган визначав час побудови на XVIIст.). Первісно була дерев’яна, тризрубна двоверха. В церкві зберігся іконостас XVIIст.

Погодьтесь на 15-столітню церкву храм аж ніяк не виглядає.

Біля храму розташована дерев’яна дзвінниця XVIIст з другого ярусу якої відривається непоганий краєвид на Стару Сіль і бляжнє село Стара Ропа. Всередині дзвіниці можна побачити іменні дзвони.

Храм (очевидно, збудований як костел) в Старій Ропі. Фото з дороги на Скелівку.

При в’їзді до Старої Солі зі сторони Старого Самбора, при дорозі на цвинатрі є цвинтарна капличка з поч. XX ст. (?). Видно що використовується, адже доглянута. Цікавим є фасад каплиці, в структуру якого входить чотири колони.

Стара Сіль — варта окремої поїздки. Але ми не стали себе обмежувати і попрямували з бравим вояком Швейком на Фельштин (нині Скелівка), про ніші пригоди там в наступній статті.

Стара Сіль: 5 комментариев

  1. Римо-католики правлять не в цвинтарній каплиці, вона лише на похорон відкривається і то не завжди, вони правлять в хаті де був колилсь інтернат, а ще раніше там жив ксьондз.

    Церква п’ятницька була того року відреставрована повністю, а також їй повернули первісний вигляд, змінили куполи, а також відчистили внутрішні стіни до дерева, як було на початку існування цієї церкви.

    Також в селі раніше була ратуша, котру в 2 світову розбомбили (зараз там стоїть монстрозний клуб), була синагога (до тепер ще зберігся єврейській цвинтар, правда самі євреї про нього забули), великий ринок. ще збереглася одна панська садиба (між воскресінською церквою і костелом), котра була перепрофільована в школу свого часу, а тепер віддана комусь в приватну власніть, де її успішно і розвалюють, облагороджуючи сучасними модними матеріалами.

    Є ще цілюще джерело, де з’явилась Марія, а вода вилікувала незрячого. Вниз за воскресінською церковою в сторону лісу.

    Також можна походити цвинтарем старим, є досить цікаві надгробки.

    Там де зараз стадіон стояли криниці з соляною рупою, з якої випарювали сіль і продавали. Потім тією ж соленою водою загасили костел, що привело до його руйнації… А за совітів щоб не випарювали сіль, кинули в криниці стовбури грушки і вона стала жовтою.

    Вілла Анна мала ще гарний сад. А побудована була колись юристом для своєї коханки. Здається потім його і її вбили чи лише його, достовірно невідомо мені.

  2. та нема за що:) рідні місця просто. хоча там народу не знаю зовсім, крім родичів:) 🙂

Комментарии запрещены.