Варяж

Уперше згадується у 1419 р. як село і центр невеликих володінь. У 15 ст. тут існувала католицька парафія і костьол. У 1538 р. власник Варяжа виклопотав у короля міське право для Варяжа.

Новий костьол у 1698 р. власним коштом збудував Д. Пампецкі. Сьогодні належить вірним УГКЦ.

Водночас у Варяжі з’являється і друга, значно більша святиня.

У 17 ст. у містечку заклали монастир оо. піярів (орден Побожних шків; католицький орден заснований 1617 св. Й. Калясанті; в Україні з 1642; видатне значення в освіті (школи піярів), успішно конкурували з єзуїтами, ос. після реформи С. Конарського 1754. В Україні були монастирі й школи піярів у Холмі, Золочеві, Львові, Межиріччі), при  якому відкрився колегіум — єдина вища школа у белзькому воєводстві. У 1695 р. розпочалася будова монастирського костьолу, який був освячений у 1726 р. У крипті костелу у 1697 р. поховано його фундатора. У 1728-1750 рр. збудовано нові, муровані будівлі монастиря і колегіуму.

Після першого поділу Польщі Варяж опинився у межах Австрії і втратив статус міста. У 1784 р. австрійські влади ліквідували монастир, старий парафіяльний костел почали використовувати для потреб військової адміністрації. У будівлях колегіуму розмістили школу. Упродовж 19 ст. містечко занепало. Після 1951 року костел використовувався як магазин, в 1983 році завалилася частина склепінь.

На сьогодні святиня перебуває в занедбаному, закинутому стані.

З переднього фасаду костел прикрають різні архітектурні деталі: напис, герб з картушем, тощо.

При в’їзді до Варяжа з боку Сокаля стоїть колонна капличка 18 ст., до якої ведуть кам’яні сходи.

Від каплички, недалеко головної дороги, видніється цвинтар, який слід відвідати щоб оглянути кілька цікавих надгробків польських панів, можливо, колишніх власників Варяжа.

Найціннішою пам’яткою Варяжа є, без сумніву, колишній костьол оо. піярів — костьол св. Марка, збудований В. Лєнартовічем за проектом Я. М. Лінка.

Цінною пам’яткою є настінні розписи храму з першої половини 18 ст. Невідомий автор брав за взірець твори італійського майстра Андреї Поццо і твори самого Рубенса.

Найкраще збереглися розписи у захристії.

Перед фронтоном костьолу стоїть постамент з 1694 р. який з 4-ох боків обрамлений гербами.

Збереглася також аркова брама, що веде на подвір’я костьолу.

Вид на колишню святиню оо. піярів над ставом.