Чорна кам’яниця

Чорна кам’яниця один із найстаріших будинків Ринку, збудований у 1588-1589 роках італійським архітектором Петром Красовським. Свого часу будинок належав відомій львівській аристократці Софії Гонель. Цікаве походження його назви «Чорна кам’яниця»: будино було збудовано з білого пісковику, який під впливом зовнішніх чинників набув чорного кольору.

Одна з найцікавіших архітектурних споруд міста Лева

Фасад будинку прикрашають скульптурні зображення з білого каменю: родинний магнатський знак — гмерк, та постать святого Мартина, патрона одного з колишніх власників будинку Мартина Анчевського.

Знайти будинок не важко, знаходиться він в пн-сх частині Площі Ринок, тай своєрідне забарвлення вирізняє його з поміж інших.

Цей будинок потрібно обов’яково оглянути коли будете у Львові, адже це унікальна пам’ятка усього архітектурного надбання Середньовіччя у Європі.

Єдине дерев’яне чудо Бучацького району

Білявинці — село Бучацького р-ну Тернопільської області, розташоване в північній частині району, на відстані 14 км від райцентру (міста Бучач), по обох берегах річки Стрипи. Цікаве воно тим, що тут є дерев’яна дзвіниця — а це як не як для Бучаччини унікальний вмпадок (я вже мовчу про костели). Дзвіниця знаходиться біля мурованого храму. Дзвіниця є пам’яткою архітектури національного значення, її вік 18 століття. Церква біля якої знаходиться дзвіниця названа на честь свята Пресвятої Тройці і зараз належить до УПЦ КП. Пам’ятник належить до дерев’яних споруд подільської архітектурної школи.Дзвіниця — трьохярусна, прямокутна в плані, каркасної конструкції з шатровим накриттям.Дзвіниця округлена широким опасанням.Симпатична, і доволі цікава, все-таки на Бучаччині

Село Білявинці відоме і тим що звідси походить Соломія Крушельницька.

Подорож одного листопадового дня

Першим пунктом огляду в моєму маршруті стало селище Сапіжанка, в якому є старий костел польських часів. До Сапіжанки можна добратись електропоїздом, напрямок Львів-Сокаль. Доволі великих розмірів костел знаходиться в 7- хвилинній хотьбі від станції, в північній околиці села, при дорозі.Такого роду покриття святинь не бачив з роду...

Наступним селом маршруту був Товмач, що за 3 км від Сапіжанки. В принципі нічого цікавого у ньому немає, хіба що мурований храм та «пейзажні будівлі» радянської доби.

На відстані 3-4 км від Товмача, розташоване село Дальнич, у цьому селі за моїми даними («Львівська архідієцезія латинського обряду») є мурована філіальна каплиця 1902 року.Як я зрозумів,цю каплицю парафіяни вже давно перебудували на церкву, але по формі це колишня каплиця безсумнівно…

З вигляду така собі, але може бути...

Що цікаво, що ці села такі глухі, що й ні душі не попадалось мені; лише поодинокі іномарки ганяли собі туди-сюди.Після Дальнича дорога проходила 5 км пусткою — тобто полями, до роздоріжжя — на Жовкву або Кам’янку. Я звісно обрав  праворуч на Кам’янку — де ще 6 км до омріяних Бятятичів!!!

Село з населенням близько 2000 людей, я б назвав маловідомим , але цікавим туристичним об’єктом.

На західній околиці села, при дорозі стоїть окрасою — костел св. Ядвіги 1903 року, який використовується римо-католицькою громадою.З осіннім листячком симпатично...

Таке мжна зустріти в Куликові,Вижнянах...

У селі знаходиться дві дерев’яні церкви : у центральній частині (10 хв тьопати від костелу) — собор Пресвятої Богородиці, зведений у 1778 році.Однозначно одна з найгарніших дер. церков які мені доводилось бачити...

У східній частині села (від костелу хвилин 20-30 в залежності від темпу) — Святого Юрія 1759 року побудови.Ці церкви схожі між собою, внутрішні розписи храмів були зроблені в 1900 році Теофілом Копистинським.У церкві Юра, у нефі під хорами, зберігся стінопис 18 століття.Красуня, просто нема слів...

В центрі св. Арх. Михаїл

Закінчився маршрут в Кам’янці, в якій мені вже випало побувати вдруге, де я з повним «багажом» вражень сів на електричку до Львова. Не обійшлося без огляду о цього дива  — Як на мене, найгарніший неоготичний костел в Львівській області, після костьолу Ельжбети у Львові.

Весь маршрут склав трохи більше 25 км, за близько 4 з половиною години.Його запросто

можна проїхати на автомобілі, тільки не забувайте карту, ну і за якість дорогb я не ручаюсь.

Велике Колодно

Село в Кам’янко-Бузькому районі, розташоване приблизно за 30 км від Львова.У цьому селі знаходиться покинутий костел Воздвиження Чесного Хреста.Святиню збудували тут у 1932-1934 рр. за проектом Альфреда Броневського.Нині храм покинутий.До святині легко можна потрапити через бокові входи (на них навіть немає дверей).Оригінальні розписи інтер’єру непогано збереглися враховуючи зруйновагий стан споруди.Поліхромія виконана у стилі характерному для 30-х років 20 ст.Зовні вражає розмірами, стрімких дахом і оригінальною формою вежі без накриття.

Горпин

В це неблизьке село Кам’янко-Бузького району я потрапив з надією оглянути руїни старої польської каплиці.До села добирався літнього ранку 1 липня 2009 року із села Велике Колодно, де також оглянув неймовірної краси закинутий костел.Дорога до Горпина від Великого Колодного тягнеться на 5 км, отож подолати мені її випало «пішкарусом»,лише при підході до Вирова мені запропонували під’їхати, але все одно від Вирова до Горпина добирався на своїх двох.Невеличка каплиця розташована поруч біля мурованого храму, збудована очевидно на початку 20 століття.Горпинська каплиця без шпиля,швидше всього в неї влучила блискавка, тому й завалився дах.Запам’ятовується своїм зовнішнім виглядом, ну і звісно тим що без сигнатурки.Але загальний її стан можу оцінити як жалюгідний,оскільки всередині все завалено брусами що провалилися разом із дахом.Любителям старовини і архітектурознавцям цю споруду огялнути було б цікаво.