Маршрут вихідного дня Кам’янкобузьжчиною

А почався він із залізничної станції «Добротвір», від якої ми рушили до старовинного містечка Старий Добротвір. Дорога до Ст. Добротвору пролягає (швидше польова грунтівка) через хутірок Матяші і радянську «махіну» Добротвірську ТЕС.

Добротвірська ТЕС є першою тепловою електростанцією на Західній Україні. Будівництво станції розпочалося у 1951 році, а перший її турбогенератор запрацював у 1955 році. 60 % бюджету району дає саме Добротвірська ТЕС, але відповідно вона є головним забруднювачем повітря району, та й всієї Північної Львівщини.

4 ТУРБОГЕНЕРАТОРИ

Добротвір 1960 року перейменували у Старий Добротвір, оскільки назву Добротвір отримало поселення, яке виникло  поблизу у зв’язку з будівництвом та експлуатацією Добротвірської ДРЕС. Перша письмова згадка про місто належить до 1415 року.

У Старому Добротворі варта уваги споруда римсько-католицького костелу закладеного 1912 р., яка спочатку була дерев’яним. Вежа костелу видніється здалеку, перед костело , що дуже цікаво побудовані в один ряд, дві муровані церкви.

1926 року костел реставрували після руйнувань, завданих 1св. війною у 1915 р., та освятили під титулом св. Станіслава єп. мч.

Після 2св. війни костел закрили, перетворивши його на зерносховище. Нині повернутий до культу храм носить титул св. Станіслава єп. мч. і св. Йоана з Дуклі. Тішить те, що у костелі замінили старий дах на новенький; костел сподобався, не вистачає, як на мене, вітражів на склі.

Іншою цікавою пам’яткою Добротвора є дерев’яна каплиця Святого Дмитрія, збудована у 1750 р. Це пам’ятка національного значення. Знайти її не важко — потрібно від костелу дорогою повернути ліворуч, пройшовши метрів 200, на місцевому кладовищі можна буде і знайти цю пам’ятку.

Оглянувши пам’ятки Добротвора ми (далі по маршрути) рушили на село Сілець — розміщене над мальовничим Добротвірським вдсх.

Тут панує радянський дух

У Сільці є дерев’яний храм Усічення Голови Святого Івана Хрестителя 1929 року, добратись до нього не легко; потрібно звернути на грунтівку у хутірку Перекалки ліворуч (звідти видніються бані церкви) і йти нею до самого берега водосховища, а далі зорієнтуватись буде не важко — потрібно буде лише перейти на другий берег водосховища щоб оглянути церкву зблизбка.

Як сказав дослідник дерев’яних храмів Львівщини Віктор Громик (Ну, що тут сказати — сілецький храм неможливо забути, його місце розташування краще не придумаєш. Особисто ставлю йому п’ять балів з п’яти загальної оцінки — http://der-cer.lviv.ua/silec%20b.html /прим. автора) що у цього храму неймовірне розташування, з ним можна погодитись на всі 100%.

Сам храм зачаровує як і зблизька, так і здалеку — широке опасання, вдала підбірка кольорів помалювання стін і бляха яка взагалі не привертає уваги.

Від Сільці (не переходячи водосховища на інший бік від церкви) можна продовжити подорож на Руду-Сілецьку. До Руди-Сілецької краще добратись польовою грунтівкою: пройшовши селом Сілець, за мостом буде дорога на право, яка розходиться на три стежки, потрібно обрати середню і йти нею нікуди не звертаючи.Так можна потрапити прямо у село Руда-Сілецька, вигравши трохи часу і зкоротивши гак відстані. Якщо Ви захочете відвідати даний маршрут автомобілем, до прийдеться обмежитись оглядом церкви у Сільці;тоді потрібно їхати з Добротвора прямо на Руду, звернувши ліворуч (при розходженні доріг) на Руду-Сілецьку яка починається через 2 км.

Каплицю у Руді-Сілецькій збудували у 1903 році. Після 2 св. війни каплиця була закрита. Лише з 1993 року місцеві католики використовують колишню каплицю у якості костелу Матері Божої Фатімської.

Ось і на цьому закінчився маршрут!

Відгуки, пропозиції, фото стосовно мого блогу можна надсилати за адресою naza-lanko@yandex.ru

Маршрут вихідного дня Кам’янкобузьжчиною: 1 комментарий

  1. Дуже цікава розповідь! Ми з друзями теж любимо подорожувати і наведені тут матеріали дають змогу розробити не один яскравий маршрут.
    До речі, помістіть свій блог до каталогу «Туризм», щоб його було легше знайти. Бо я потрапив сюди чисто випадково.

Обсуждение закрыто.