Радехів і околиці

Маршрут починається у селі Вузлове, яке раніше називалося Холоїв. Село розташоване при дорозі на Радехів. За радянських часів у Вузловому був зразково-показовий колгосп імені Галана. Від радянських часів у селі функціонує спиртовий завод.

У центрі села знаходиться дерев’яна церква Святої Покрови, збудована у 1724 році спільними зусиллями громади села, церковного братства та графа Фелікса Міра.

Церква є пам’яткою архітектури національного значення. Інтер’єр храму прикрашають фрески, виконані відомим галицьким живописцем початку 20 століття Петром Холодним.

Близько храму знаходиться дерев’яна дзвіниця, збудована в кінці 19 століття. На жаль, у Вузловому не зберігся костел, який був знищений радянською владою.

Наступна наша зупинка у селі Нестаничі, яке знаходиться за 4 км на пн.-зх. від Вузлового. Тут можна оглянути дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1828 року, поряд розташована дзвіниця того ж періоду.

Інтер’єр храму не такий старий як у Вузловому…

Далі рухаємося на село Павлів — в якому знаходиться кілька цікавих архітектурних об’єктів.

При дорозі на Павлів на сільському цвинтарі Нестаничів є ось така каплиця, у якій поховані колишні власники цього поселення, вік каплиця вирізьбленний на внутрішній поверхні стіни при вході до неї — це 1892 рік.

Село Павлів відоме тим що тут у свій час жив польський поет Корнель Уейський. У селі збереглась його могила. Дерев’яна церква Св. ап. Петра і Павла з дзвіницею 1868 року у Павлові  розташована в західній частині села.

Інтер’єр храму виглядає так

Повертаючись у центр села (проходим чи проїжджаєм біля великої мурованої церкви), повертаєм праворуч, далі при дорозі знаходиться колишній костел з вежею, який на сьогодні перебуває у стані напівруїни — частина даху провалена,вікна замуровані. В інтер’єрі відчутно що костел використовували не за призначенням — поставлені колоди, але збереглися хори і східці, які тягнуться аж до вежі, на вівтарі поставлений напівзруйнований орган. Але заходити всередину костелу не рекомендую — це небезпечно, адже в деяких місцях є великі тріщини, та й частина даху просто звисає на костелом, тому краще обмежитись зовнішнім оглядом. Але безсумнівну, костел потребує капітального ремонту і то не відкладно.

З історії римо-католицької громади у Павлові відому те, що до 1775 року вона належала до парафії у Станині, згодом до 1918 року до парафії Радехів і до 1939 року входила в склад парафії Холоїв (нинішнє Вузлове). Філіальний костел у Павлові повстав у 1914 році, збудували його на кошти парафіян.

Продовжуєм нашу подорож околицями Радехова, і наступне село в якому варто зупинитись — це Станин. До нього веде дорога з Павлова (4км) на пн.-сх. Перша письмова згадка походить з 1473 року. У центрі села потрібно повернути праворуч, практично у кінці села розташована дерев’яна церква і костел.

Костел знаходиться трішки віддалено від церкви, недалеко від кладовища.

Прибудови, що спостерігаються по обидва боки від костелу, добудували у радянський час і використовували за технічним призначенням.

Інтер’єр костелу спаплюжили так само як і у костелі у Павлові та Чайковичах (Самбірський р-н).

Костел у Станині унікальний — такого ще не бачив…

Дерев’яну церкву можна подивитися вертаючись на головну дорогу від костелу.

Оглянувши цікаві пам’ятки архітектури даний маршрут можна закінчити у Радехові, до якого від Станини 4 км.

З пам’яток цього районного центру увагу привертає лише споруда колишнього Народного дому (нині це бібліотека). Оригінальності цій сецесійній споруді, збудованій у 1912 р., надає округла наріжна вежечка, оздоблена керамічними плитками, декорована вставками у стилі народної вишиванки.

У Радехові варто ще оглянути дерев’яну церкву Св. Миколи 1918 року. Оригінальності цьому храмові додає цікаве завершення восьмерика на бані і те що церква розташована біля великого мурованого храму.

А ось і мегарозмірів церква у Радехові…

На жаль до сьогоднішніх днів у місті не зберігся старовинний римо-католицький костел, що належав монахам-августинам 17 ст. (на його місці зараз знаходиться міська лікарня) та цвинтарна мурована каплиця.

02.01.10

Радехів і околиці: 4 комментария

  1. Вражає, як Ви все встигаєте рорзвідати і відвідати. Це Ваше хобі чи повязане з професійною діяльністю? Як би там не було, але, як на мене, цей блог є одним з найактивніших краєзнавчих.
    До речі, один з моїх блогів теж має відношення до краєзнавства. Там описуються туристичні походи і просто подорожі Україною. Днями збираюся якраз викласти розповідь про мандрівку в Карпати в район Горганів і Свидовця. Ви часом там не бували?

  2. Так-так, Назару великий і жирний плюс за те, що дістається туди, куди не доходять інші і залазить в аварійні костели ризикуючи здоровям…

  3. Дякую, що Ви високо оцінюєте мою роботу, мені це дуже приємно:)))

    Дослідження пам’яток архітектури нашої землі — це моє хобі, але було б
    добре, якщо б майбутньому воно було пов’язане з професійною діяльністю.

    Відповідь мандрівнику — мандрівки в гори я полюбляю, але більше приділяю

    уваги пам’яткам архітектури, оптимальний варіант коли подорож в гірські райони

    поєднується з оглядом місцевих «забутків». В районі Горганів і Свидовця — ще не бував.

    Відповідь гостеві з дер-церу — що не зробиш задля улюбленої справи!

  4. Я проживаю на юго-востоке Украины, но с каким же я удовольствием изучаю Ваши материалы, какая щедрость с Вашей стороны показать нашу Украину не официозно-туристическую, а глубоко-провинциальную — честь Вам иярких новых походов!

Обсуждение закрыто.