Невелика мандрівочка Бущиною

Починаємо подорож на Львівському вокзалі, де беремо квиток до залізничної пункту «Полоничі». Село що заховалось між лісами, в якому є кілька цікавинок, і перша з них — це покинутий костьол 1930-тих років (?), точної дати мені, на жаль, не відомо, оскільки, ця святиня не значиться в жодних реєстрах, тим більше що інформації про неї і так обмаль…

Знайти святиню не важко, одразу від станції йдете прямо, згодом виходячи на розгалуження вулиць, видніються бані нової мурованої церкви, а неподалік від неї, при дорозі, стоїть костел. Святиня майже без даху, пристойних розмірів, збудована в модерністському стилі. Щоб компактно зазняти костел, Вам знадобиться фотоапарат з широким кутом, оскільки, я трохи потрудився щоб зазняти костьол нормально з усіх сторін. З обидвох стін по боках є по три не замурованих вікна, фронтон безвежевий, цікавою деталлю є хіба що оригінальні дер. двері. Всередині цього модерністського «гіганта» нічого аж такого цікавого не збереглося, майже все заросло, слідів колишнього вітаря немає; лише хрест високо під стелею вівтаря нагадує про те що це колишня святиня. Всередині є хори, що складаються з дерев’яних балок, які увінчані арковим завершенням; на жаль, на хори відсутні сходи — їх хтось і чомусь поламав.

Прямуємо далі…і вже за метрів сто обабіч дороги розташоване ось таке «чудо» сучасного мурово-архітектуробудування…

Храм збудований в досить цікавих формах, типу сучасного «необароко», мабуть, місцеві жителі Полонич вирішили якимось чином виділитись на фоні старих дерев’яних церковць, що розташовані в околицях, бо по іншому пояснити, таке явище неможливо, адже, одразу ж , біля храму, «сховалась» маленька дерев’яна церковця.

Оглянувши компактно розташовані пам’ятки Полонич рушаємо далі на село Богданівка. Дорога до Богданівки пролягає чудовою затишною лісовою алеєю, пройшовшись по якій можна максильно наситити легені свіжим повітрям, після загазованих вулиць міста. Десь після 1,5 км дороги, біля узбіччя, я побачив щось біле, спочатку подумав що це хтось вибрався до лісу на ягоди, чи гриби, але підійшовши поближче, зрозумів, що це фігурка Богородиці, але чому так далеко у лісі, ще й до того в такому місці?! Очевидно, стоїть вона тут не просто так…

В центрі Богданівки нас зустрічає ось така дерев’яна церква з дуже рідкісним титулом Положення Ризи Пресвятої Богородиці, збудована церква у 1904 році.

Далі по асфальтовій дорозі що йде на північ до села Задвір’я продовжуєм маршрут. У Задвір’ї звертаємо праворуч — «поворот на Балучин» і йдемо (чи їдемо) до Полтви, села що отримало свою назву від славнозвісної львівської річки з не дуже приємним запахом.

У Полтві нас зустрічає ось така цікава знахідка — а саме філіальна римо-католицька каплиця…

Каплиця у вигляді масивної колони розташована біля колишніх будівель колгоспу, і здалеку може навіть здатися що це водонапірна башта. А ось як підійти поближче, до одразу помітні чіткі риси колишньої святині. Збудована каплиця на початку 20 ст. (до 1925 р. вона вже існувала); сучасний прибудований верх, очевидно був добудований вже у радянські часи. Каплиця надгробна, адже у її підземеллях (які повністю понівечені) розташовані три вмістилища для поховань. Тому каплиця була склепом, і її розташування на самому краю села можна зрозуміти. Будівничі каплиці постаралися — прикрасивши її ззовні різьбленими декораціями у вигляді невеличких колон і з гербом власників поселення (у вигляді ключа) , що були тут поховані.

Всередині каплиці, як я вже писав вище — все понівечено: від розбитих гробівців до спаленої і ще дивом збереженої внутрішньої декорації…

Колись каплиця, мабуть, виглядала дуже вишукано, але часи лихоліття та й хижацький інстинкт людини зробили своє діло. Одним словом каплиця мені сподобалася, якщо вирішите повторити мій маршрут, обов’язково раджу її оглянути…

А наша подорож добігає кінця, уже в самому селі, за бажанням можна подивитись муровану церкву, а так ми прямуєм до зупинного пункту «Полтва» де й сідаєм назад додому.

Невелика мандрівочка Бущиною: 5 комментариев

  1. Очень познавательно и фотки отличные. Но есть вопрос. Неужели все памятники только церковные? Может есть ещё что нибудь?

  2. Admin: дякую; звісно що є — палаци, замки, ратуші, тощо. З цього приводу в мене є багато публікацій. А щодо цього маршруту, ну так вийшло, що тут всі пам’ятки сакральні. В архітетурі, та й в подорожах взагалі дуже рідко буває що немає якихось сакральних пам’яток.

  3. Этого старья везде полно, а посмотреть что нибудь есть, стоящее, необычное?

  4. Admin: Та на Галичині майже в кожному селі є щось цікаве подивитися (багато з них є колишніми містечками), я вже не говорю про міста і селища — пам’яток багато. Все залежить від твого смаку і того що ти хочеш побачити…

Обсуждение закрыто.