Судова Вишня

У долині річки Вишні розкинулося старовинне поселення Судова Вишня — містечко з семитисячним населенням. Судова Вишня відома з 981 р. Про Вишню (а так місто називалося до 1545 р.) вперше згадує Галицько-Волинський літопис 1230 р. Назву «Судова Вишня» містечко отримало після того як з 1545 р. тут почали відбуватися щорічні виїзні суди Перемиської землі. Нині Вишня — провінційне містечко на трасі Львів-Шегині-Перемишль.

Оскільки містечко компактне, до того ж основні пам’ятки (за винятком колишнього монастиря) розташовані недалеко один від одного, то для огляду архітектурних принад його вам знадобиться не більше години часу.

Наш короткий екскурс по найцікавіших пам’ятках Судової Вишні

При в’їзді в Судову Вишню з півдня, високо на пагорбі, ліворуч від траси обведений оборонним муром — височіє колишній монастир оо. францисканців-реформатів, що має давню історію…

Дідичі Судової Вишні, львівський каштелян Ян Семінський та київський ловчий Франциск Завадський, заклали 1730 р. монастир Братів Менших (оо. францисканів-реформатів) на місці колишнього середньовічного замочку. При монастирі стояв костел Внебовзяття Найсвятішої Діви Марії, зведений відомим італійським архітектором Паоло Фонтана. В Польщі цей храм був знаний завдяки образу св. Антонія Падуанського, що знаходився на вівтарі, присвяченому цьому святому. І почалося — від 1752 р. із Судової Вишні йдуть новина за новиною, чудо за чудом.

У місто линули великі юрби людей всі, хто мріяв про видужання чи вирішення своїх проблем…

Брати Менші залишили Вишню у вересні 1945 р. У приміщеннях монастиря розташувався заклад для психічно хворих та неповносправних, а після 2 Світової війни, коли прийшла комуністична влада, костел було замкнено, і з 1947 р. тут знаходився склад солі, пізніше — склад меблів та льону. Згодом храм був перебудований на будинок (див. фото). Все, що ще залишилося — було розкрадено і знищено. На сьогодні про величний монастирський комплекс нагадують лише оборонні мури з контфорсами та риси колишнього костелу, що виявляються в будинку. Тепер колишній монастир можна оглянути лише ззовні (на жаль)…

Опісля спускаємося вузькою вуличкою, що виведе нас в центр міста, обачі дороги розташований мурований храм 1910 р.

Одразу ж, за храмом можна оглянути кілька старих сецесійних кам’яничок, посеред яких, скромно, «втиснулась» ратуша міста Судова Вишня.

Від ратуші видніється висока вежа костелу, на сьогодні це парафіяльний храм Матері Божої Помічниці Вірних (Naswietszej Panny Marii Wspomozenia Wiernych), 1884-1890 рр.

Перша світова війна не надто гарно вплинула на його архітектуру, тому в міжвоєнний час святиню намагалися реставрувати. В радянський час костел використовували не за призначенням. Повернули храм парафіянам Судової Вишні 1989 року. Головний вівтар було знищено, тож на його місце поставили схожий вівтар із села Тамановичі.

Цікавою пам’яткою для любителів покинутої архітектури стане палац першої половини 19 ст. без даху, нині споруда перебуває у стані повної руїни (до 1994 р. у ньому розміщувався інтернат). На жаль, через брак часу, палац невдалося оглянути.

P/S Велика подяка за надані матеріали для статті сайту Провінції св. Арх. Михаїла Ордену Братів Менших в Україні http://www.ofm.org.ua/.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*