Об’єкт дослідження — Зборівський район.
Виїзд №3
Маршрут пройдено — 29 січня 2011 р.
Про перші 2 «виїзди» читайте в мого колеги Віктора Громика: Метенів-Славна-Плісняни-Вірлів-Заруддя-Озерянка-Присівці-ст.Зборів і Кам’янисте (Kazimierzowka) – Вовчківці (Wolczkowce), або до сусідів і назад за три години.
Зупинка №1. Село Цебрів
Пам’ятки — Дерев’яна церква, нова мурована церква.
Село Цебрів розташоване на лівому березі р. Цебрівка, за 24 км від райцентру (м.Зборів), є зілізнична станція. Перша писемна згадка — 1546 р. В Цеброві є дві церкви, одна з яких варта уваги.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1892 року привезена зі Закарпаття (екзотика!). І справді, архітектурні форми храму не типові для дерев’яних церков Зборівського району (з тих які доводилося побачити на власні очі). Церква розташована в центрі села, біля неї є мурована дзвіниця з 1924 року.
Стіни і верхи храму нещадно обшальовані бляхою, оригінальним залишилося піддашшя (і те пофарбоване) з простим опасанням.
По той бік вулиці, недалеко храму є погруддя Кобзаря.
Вцілому дерев’яна церква в Цеброві запам’ятовується формами і цікавою мур. дзвіницею.
В селі є ще одна церква — мурована (2007 рік). На жаль, не збереглася дерев’яна римо-католицька каплиця з 1926 р.
За 2 км від Цеброва знаходиться село Воробіївка, де окрім греко-католицької церкви з 1992 року і насипної могили воякам УПА немає нічого цікавого.
Зупинка №2. Село Серединці
Пам’ятки — «фігура», колишня римо-католька каплиця (тепер церква).
На початку села при дорозі розташована стара «фігура».
В Серединцях збереглася римо-католицька каплиця з 1907-1912 рр., що нині служить як церква.
Зупинка №3. Село Висипівці
Пам’ятки — мурована церква 1867 р., курган. могильник часів Київ. Русі.
Зупинка №4. Село Кокутківці
Пам’ятки — Дерев’яна церква, придорожня каплиця, руїна костелу.
Найцікавіше (суб’єктивна думка автора) село маршруту.
В центрі села є дерев’яна церква св. Івана Хрестителя з 1883 року.
Храм (як і в Цеброві) повністю обшальований бляхою, а піддашшя вагонкою.
Біля церкви на горбі є старий польський цвинтар.
В північній частині Кокутківців збереглась руїна костелу, а ще перед нею — придорожня капличка з фігурою.
Костел Імені Марія з 1902-1908 рр.
Колишня святиня була осередком парафії, нині (на жаль) знаходиться в стані руїни (або як кажуть наші польські колеги — костел «здевастований»). Святиня без даху, з усіх боків оточена непролазними «джунглями». Детальніше про руїну костелу в Кокутківцях можна почитати в спільноті на «ЖЖ» — «Закинуті костели» (до якої я як модератор і наглядач всіх ласкаво запрошую).
Околиці Кокутківців — мальовничі.
Наступне село (фактично «тупікове») маршруту — Нестерівці, в якому є мурована церква св. Луки 1895 року.
Далі маршрут пролягав на південний-захід до села Осташівці, що розташоване за 7 км від Нестерівців.
Отже, Зупинка №5. Село Осташівці
Пам’ятки — мурована церква 1911 р.
На близько 2/3 шляху від Нестерівців до Осташівців, при дорозі ми зустріли пам’ятковий хрест з іконою.
Мурований храм Введення Пречистої Діви Марії в Осташівцях збудований в 1911 році, відбудований 1990 р.; оточений високими «вічнозеленими» деревами.
Зупинка №6. Село Данилівці
Пам’ятки — дерев’яна церква
Дерев’яна церква Архістратига Михаїла збудована в 1715 році (реконстр. 1930-ті рр.)
Навколо храму є Хресна Дорога.
Цікаво що храм збудований у селі Нище (також Зборівський р-н) і перевезений у Данилівці у 1715 році, про що свідчить стінний розпис всередині церкви.
Притвір добудований у 1928 році. З ласки Божої, щедрими пожертвами парафіян храм розмальований Р.Б. 1998.
Іконостас Михайлівської церкви в Данилівцях:
В центрі села знаходиться старий (?) булинок, біля якого є погруддя Кобзаря.
Село Данилівці останній «зупинковий» пункт. Від села до залізничної станції «Озерна» 3 км.
