Буськ. Костел св. Станіслава єп. мч. і Матері Божої Святого Розарію

Перша письмова згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча виникло місто як центр племені бужан ще раніше. У 1165 р. Буськ увійшов до складу Белзького князівства. Наприкінці XIII ст. Белзьке князівство разом з Буськом опинилось під владою мазовецьких князів. У 1411 р. князь Мезовіт надав місту магдебурзьке право й імовірно заснував католицьку парафію. 1462 року Буськ та навколишні землі перейшли у безпосереднє підпорядкування короля, а у 1541 р. король Зигмунт II підтвердив надання магдебурзького права.

У першій половині XV ст. в Буську були споруджені костели св. Станіслава (Старе Місто) та Пресвятої Діви Марії (Нове Місто). У 1564 р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом. Знищений татарами костел св. Станіслава відбудували заново, і він проіснував майже до кінця XVIII ст. Храм Пресвятої Діви Марії, костел Святого Духа (Середнє Місто) та святиня домініканців були зруйновані у часи козацьких воєн.

З 1768 (за іншими даними з 1772) по 1779 роки тривало будівництво нового парафіяльного мурованого костелу, а 1780 року храм освятили, як і попередній, під титулом св. Станіслава єп. мч.

Бароковий костьол св. Станіслава і Матері Божої збудований за проектом Франца Крегля з ініціативи місцевого пробоща (пароха) Степана Мікульського на місці дерев’яної святині. Костел збудовано за взірцем храму у Годовиці проекту Бернарда Меретина, а також на храм у поближньому Лопатині — в обидвох тих місцевостях обов’язки пробоща виконував теж ксьондз Мікульський.

Пожежі 1814 та 1819 рр. знищили костел настільки, що Служби перенесли до греко-католицької церкви. Відбудували святиню лише у 1856 р. Костел мав п’ять вівтарів. У головному вівтарі знаходилась скульптура, яка представляла Пресвяту Трійцю, та чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. У 1608 році цей образ подарував домініканському костелу Юрій Вишневецький, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

До II св. війни Буськ був осередком однойменного деканату. У 1944-1946 рр. частина парафіян разом зі священиками виїхали до Польщі. Після II св. війни  у костьолі був склад фільмів, а вся оздоба була вивезена до музею в Олесько. У 1991 році святиню в понищеному стані повернули вірним і її повільно, але ремонтують. Буська парафія нині включає також Олесько та Стоянів. Парафію обслуговує Орден Місіонерів Матері Божої з Ля Салет.

Бароковий костьол св. Станіслава і Матері Божої розташований недалеко ринку. Будівля має план хреста. До пресбітеріуму (вівтаря) прилягає від тилу захристія. Над перехрестям нав 8-бічна сигнатурка. Декорований пілястрами фасад увінчує parawanowy фронтон. З первинного устрою інтер’єру збереглися по-одинокі фрагменти розписів. Образ Матері Божої 18 ст. з цього костьолу перебуває у костьолі Нової Брусні неподалік Любачова.

Буський костел внесено до списку пам’яток архітектури місцевого значення.

З-поміж будинків видніється фронтон та сигнатурка буського костелу. Фото із території стадіону.

Буськ — костел св. Станіслава. Вид з фасаду.

Два фронтони буського костелу. Обидва оздоблені нішами, в нижньому — ікона-розпис св. Станіслава, у верхньому — скульптура Найсвятішого Серця Ісуса. 8.05.2011 буська парафія святкуватиме увілей, 600-ліття від часу заснування.

Інтер’єр костелу в Буську. Вид на головний вівтар.

Первинний розпис на склепінні костелу в Буську.

Фігура св. Антонія Падуанського всередині буського костелу.

Фігура патрона храму — св. Станіслава єп. мч.

Інтер’єр цієї святині захоплює…

Головний вівтар.

Стіни і склепіння храму суцільно вкриті розписами, більшість з них нові.

 

Святилище.

 

Правий бічний вівтар Божого Милосердя всередині костелу в Буську.

Скульптура роботи самого Йоана Георга Пінзеля в інтер’єрі буської римо-католицької святині.

Старий затертий напис над входом до костелу св. Станіслава єп. мч. і Матері Божої Святого Розарію в Буську.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*